Утворення СРСР

30 грудня 1922 року була прийнята Декларація про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Так з’явилася величезна (1 / 6 частину суші) багатонаціональна країна, яка перетворилася в 1992 році на СНД - Союз Незалежних Держав.

Комуністична партія повністю підпорядкувала державні структури. У країні була створена тоталітарна строго централізована суспільна система, метою якої була швидка модернізація країни і підтримка революційних рухів в ін країнах. Масові репресії, особливо після 1934, торкнулися всі верстви суспільства; безпрецедентні масштаби прийняла примусова праця в системі ГУЛАГу. В кін. 30-х рр.. відбулися різкі зміни зовнішньої політики країни, відхід від курсу колективної безпеки. Укладено радянсько-німецькі договори 1939, відповідно до яких пізніше до складу СРСР були включені Зах. Україна і Зх. Білорусія, в 1940 країни Прибалтики, Бессарабія і Півн. Буковина. У результаті початої СРСР радянсько-фінляндської війни (30.11.1939 12.3.1940), яка завдала сильного удару по міжнародному авторитету країни (виключена з Ліги Націй), до СРСР відійшов Карельський перешийок і ін У 1941 Німеччина, порушивши договори, напала на Радянський Союз. У період війни проводилася насильна депортація цілих народів балкарців, чеченців, калмиків, кримських татар, карачаївців, греків, турок-месхетинців, німців і ін Після закінчення війни, з якої СРСР вийшов переможцем, територія країни була розширена за рахунок приєднання Пд. Сахаліну і Курильських о-вів, районів Петсамо (Печенга), Клайпеди, Кенігсберга (Калінінград), Закарпатської України і ін

У післявоєнний період продовжувалися репресії (боротьба з космополітизмом, «справа лікарів», «ленінградське справа» та ін); були розірвані союзницькі відносини з країнами Заходу, почалася «холодна війна» двох систем, гонка озброєнь. 20-й з’їзд КПРС (1956) за ініціативою М. С. Хрущова виступив з критикою т. з. культу особи Сталіна. Почалася реабілітація жертв репресій; більше уваги приділялося підвищенню рівня життя народу, розвитку сільського господарства, житлового будівництва, легкої промисловості. Концентрація наукових і виробничих сил, матеріальних коштів на окремих напрямах науки і техніки привела до значних досягнень: створена перша в світі атомна електростанція (1954), запущені перший супутник Землі (1957), перший космічний корабель з льотчиком-космонавтом (1961); розширилися міжнародні зв’язку СРСР, зменшилася загроза ядерної війни (Договір про заборону ядерної зброї, 1963, і ін.)

Проте спроби оновлення країни здійснювалися непослідовно в рамках зберігалася тоталітарної системи і зазнали невдачу до влади прийшли консервативні сили. Партію і державу очолив Л. І. Брежнєв. Реформи, зроблені з ініціативи А. Н. Косигіна, були згорнуті, економіка продовжувала розвиватися по екстенсивному шляху, значною мірою за рахунок експорту нафти і газу, хижацького використання природних ресурсів, що дозволило підтримувати посилену мілітаризацію країни.

Ослаблення міжнародної напруженості чергувалося з озброєним придушенням спроб реформ в Угорщині (1956), Чехословаччини (1968) і введенням військ до Афганістану (1979), які приводили до загострення конфронтації двох систем, посилення гонки озброєнь. З 1985 М. С. Горбачов і його прихильники почали політику перебудови, різко виросла політична активність народу, сформувалися масові, у т. ч. національні рухи і організації. Спроби реформування радянської системи привели до поглиблення кризи в країні, була зроблена спроба державного перевороту (серпень 1991), потерпіла крах.

У грудні 1991 Білорусь, Росія і Україна констатували припинення існування СРСР і підписали Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав.

Католицьке Різдво

Різдво є великим святом, встановленим на спогад про народження Ісуса Христа в Віфлеємі. Різдво Христове - одне з найважливіших християнських свят, державне свято в більш ніж 100 країнах світу.

Перші відомості про святкування християнами Різдва відносяться до 4 ст. Питання про реальну дату народження Ісуса Христа є суперечливим і неоднозначно вирішеним серед церковних авторів. Можливо, вибір 25 грудня пов’язаний з приходом на цей день язичницького солярного свята «Народження Сонця Непереможного», який з прийняттям у Римі християнства наповнився новим змістом.

Згідно з однією із сучасних гіпотез, вибір дати Різдва відбувся внаслідок одночасного святкування ранніми християнами Боговтілення (зачаття Христа) та Великодня; відповідно, у результаті додавання до цієї дати (25 березня) 9 місяців Різдво припало на день зимового сонцестояння.

Свято Різдва Христового має п’ять днів передсвята (з 20 по 24 грудня) і шість днів віддання. Напередодні, або в день навечір’я свята (24 грудня) дотримуються особливо суворого посту, що отримав назву святвечір, тому що в цей день вживається в їжу сочиво - зварені з медом пшеничні або ячмінні зерна. За традицією, піст святвечора закінчується з появою на небі першої вечірньої зорі. У навечір’я свята згадуються старозавітні пророцтва і події, пов’язані з Різдва Спасителя. Різдвяні богослужіння відбуваються три рази: опівночі, на світанку і вдень, що символізує Різдво Христове в лоні Бога Отця, у лоні Богоматері і в душі кожного християнина.

У XIII столітті, за часів святого Франциска Асизького, з’явився звичай виставляти в храмах для поклоніння ясла, в які поміщається фігурка Дитятка Ісуса. Згодом ясла стали ставити не тільки в храмі, а й в будинках перед Різдвом. Домашні сантони - макети в засклених ящиках зображують грот, в яслах лежить немовля Ісус, поруч Богоматір, Йосип, ангел, пастухи, що прийшли на поклоніння, а також тварини - бик, осел. Зображуються також цілі сценки з народного побуту: поруч зі святим сімейством поміщають селян в народних костюмах і т.п.

Церковні і народні звичаї гармонійно сплелися у святкуванні Різдва. В католицьких країнах добре відомий звичай колядування - ходіння по домівках дітей та молоді з піснями і добрими побажаннями. У відповідь колядники отримують подарунки: ковбасу, смажені каштани, фрукти, яйця, пиріжки, солодощі та інше, скупих господарів висміюють і загрожують їм бідами. У процесіях беруть участь різні маски, ряджені в шкури тварин, це дійство супроводжується гучним веселощами. Звичай цей неодноразово засуджувався церковною владою як язичницький, і поступово з колядками стали ходити тільки до родичів, сусідів і близьких друзів.

Про пережитки язичницького культу сонця в різдвяних святках також свідчить традиція запалювання обрядового вогню в домашньому вогнищі - «різдвяне поліно». Поліно урочисто, дотримуючись різних церемоній, вносили до хати, підпалювали, одночасно промовляючи молитву і вирізаючи на ньому хрест (спроба примирити язичницький обряд з християнською релігією). Поліно посипали зерном, поливали його медом, вином і маслом, клали на нього шматочки їжі, зверталися до нього як до живої істоти, піднімали на його честь келихи вина.

У дні святкування Різдва встановився звичай заломлювати «різдвяний хліб» - особливі прісні облатки, які освячуються в храмах під час Адвенту, - і їсти його як перед святковою трапезою, так і під час привітань один одного зі святом.

Характерним елементом свята Різдва є звичай встановлювати в будинках вбрані ялинки. Ця язичницька традиція зародилася у німецьких народів, в обрядовості яких ялина була символом життя і родючості. З поширенням християнства серед народів Центральної та Північної Європи прикрашена різнокольоровими кульками ялина знаходить нову символіку: її почали встановлювати в будинках 24 грудня як символ райського дерева з рясним плодами.

День Святого Миколая!

    День Святого Миколая дає нам можливість хоч один день побути дітьми. Маленькими ми писали листи доброму чарівникові й клали їх на підвіконня, щоби пташки чи ангели попрацювали поштарями. А потім намагалися не заснути і не пропустити той момент, коли Миколай постукає у двері. Це ніколи не вдавалось, але подарунки завжди з'являлися вчасно.

    Нинішні діти обговорюють у школах комп'ютерні ігри та паролі до нових ігрових рівнів. Сперечаються, які марки автомобілів найкращі. Останнім часом малі українці добре орієнтуються навіть у прізвищах вітчизняних політиків. І все ж вірять у казку...

    

    Кожен рік ми традиційно проводимо День Святого Миколая.Цього року ми не порушили гімназійні традиції.Кожні класи приймали учать у різних конкурсах.Було проведено ярмарок Миколайчиків, діти прикрашали свої класи, а також писали лист Миколаю.Кожен клас добре впорався зі своїм завданням і тому програвших не має.Гімназійна родина щиро вітає всіх Миколайчиків нашої гімназії і нашого міста.Бажаємо здоров"я та успіхів!

Міжнародний день солідарності людей

Міжнародний день солідарності людей проголосила Генеральна Асамблея ООН резолюції, присвяченій проведенню першого Десятиріччя ООН з боротьби за ліквідацію злиднів. Резолюція ООН посилається на Декларацію тисячоліття, в якій зазначено, що в 21 столітті солідарність буде однією з фундаментальних цінностей людства.

Солідарність — це єдність переконань і дій, взаємодопомога та підтримка членів соціальної групи, засновані на спільності інтересів та необхідності досягнення спільних групових цілей, взаємна відповідальність.

Міжнародний день допомоги бідним

19 грудня світова спільнота відзначає Міжнародний день допомоги бідним.

За даними міжнародних експертів на кінець 20 століття, близько чверті всього населення планети, тобто півтора мільярда людей, живе в злиднях. У зв’язку з цим ООН прийнято кілька програм, що ставлять своєю метою викорінювання убогості.

Перші програми з ліквідації бідності почали діяти ще 10 років тому, проте поки що число тих, які живуть за межею бідності не зменшується.

Організація об’єднаних націй розглядає бідність як «стан тривалої вимушеної відсутності необхідних ресурсів для забезпечення задовільного способу життя». Вона означає не тільки брак грошей, а й гідної роботи, зручного житла, доступу до хорошої освіти та охорони здоров’я.

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Указ N 945/2006 про установу цієї пам’ятної дати підписаний Президентом 10 листопада 2006 року.

У багатьох можуть виникнути сумніви, навіщо потрібно це свято, якщо є 26 квітня - Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, і чому саме 14 грудня вибрано для вшановування учасників ліквідації.

Справа в тому, що 30 листопада 1986 р. було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, а 14 грудня в газеті «Правда» надруковано повідомлення про те, що держкомісією був прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд.

Ті, хто вважають 14 грудня своїм святом, вже давно називають цей день Днем ліквідатора. Ще в 1986 р. учасники ліквідації зібралися разом, щоб відзначити свою першу перемогу. У 1994 р. громадські організації чорнобильців України звернулися з листом до керівників держави, у якому запропонували заснувати в календарі день учасників ліквідації чорнобильської катастрофи. Тоді офіційне рішення не було прийнято, але ліквідатори самостійно почали відзначати цю дату. Святкування було офіційно дозволено, від різних силових структур виділялася почесна варта, покладалися вінки від керівників держави, іноземних посольств і громадських організацій, але було відсутнє визнання цього дня на державному рівні.

Додання державного статусу Дню ліквідатора ще раз нагадує суспільству про проблеми ліквідаторів-чорнобильців, найважливіша з яких - недостатній для нормального життя розмір пенсії. Безпосередньо з цією проблемою пов’язана і інша - проблема статусу ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Тільки перші 5 тисяч з тих, хто ліквідовував аварію, офіційно стали називатися ліквідаторами, отримавши відповідні посвідчення, а з 1992 р. всім іншим видавали «корочки» постраждалих від чорнобильської катастрофи.

Незважаючи на всі труднощі і проблеми, самі ліквідатори називають 14 грудня святом. У ліквідації катастрофи на ЧАЕС брали участь більше 650000 людей з усього Радянського Союзу, з яких більше половини представляли тодішню УРСР. Можливо, Україна стане автором доброго почину, і День ліквідатора з’явиться в Росії, Білорусі та інших країнах.

Всесвітній день дитячого телебачення і радіомовлення!

До теми дитячого телебачення немає байдужих, тому що всі ми родом з дитинства. Всесвітній день дитячого телебачення і радіомовлення - одне з найбільш світлих і добрих свят. Воно закликає не забувати про наших найулюбленіших маленьких телеглядачів і нагадує дорослим про те, що і вони колись були дітьми.

Святкову дату оголосили представники Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Канні у квітні 1994 року. З тих пір кожен рік і кожну другу неділю грудня всі провідні теле-та радіокомпанії світу надають ефір дітям та дитячим передачам.

Багато хлопчиків та дівчаток, можливо, коли-небудь будуть працювати на телебаченні. Таланту їм не бракує, вони знаходять гострі питання для всіх.

В 2010 році Всесвітній день дитячого телебачення і радіомовлення припадає на 12 грудня.

Ми щиро хочемо привітати дикторів і редакторів нашого шкільного радіо!